- задубілість
- —————————————————————————————задубі́лістьіменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
задубілість
Смотреть что такое "задубілість" в других словарях:
задубілість — лості, ж. Стан за знач. задубілий 2), 3) … Український тлумачний словник
задубілий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до задубіти. 2) у знач. прикм. Який задубів, став твердим, жорстким. 3) у знач. прикм. Який утратив гнучкість, рухливість … Український тлумачний словник
задубіти — і/ю, і/єш і рідко заду/бнути і заду/бти, бну, бнеш; мин. ч. задубі/в, і/ла, і/ло рідко заду/бнув, нула, нуло і заду/б, ла, ло; док. 1) Стати твердим, жорстким. 2) Втратити гнучкість, рухливість (від холоду, страху, напруження і т. ін.). || безос … Український тлумачний словник
задубіти — (втратити гнучкість, рухливість), закостеніти, закоцюб(ну)ти, заціпеніти, закляк(ну)ти … Словник синонімів української мови
поклякнути — I ну, неш; мин. ч. покля/к, ла, ло і покля/кнув, нула, нуло; док. Втратити від холоду гнучкість, рухливість, чутливість (звичайно про руки, ноги, пальці); задубіти. II ну, неш; мин. ч. покля/к, ла, ло і покля/кнув, нула, нуло; док. Схилитися,… … Український тлумачний словник
забучавіти — іє, док., розм. Втратити гнучкість, еластичність; затвердіти, задубіти … Український тлумачний словник
задублий — а, е, рідко. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до задубнути і задубти. 2) у знач. прикм. Який задубів, утративши гнучкість, рухливість … Український тлумачний словник
закостеніти — і/ю, і/єш, док. 1) Утратити чутливість, гнучкість, стати твердим; задубіти, заклякнути. || Залишитися незмінним (про вираз обличчя, посмішку і т. ін.). 2) перен. Зупинитись у своєму розвитку, застигнути в якійсь формі … Український тлумачний словник
заклякати — I = заклякнути, заклякти (про людину й частину її тіла утрачати від холоду чутливість, рухливість тощо), застигати, застигнути, застигти, оклякати, оклякнути, заціпеніти, задубіти, закостеніти, задерев яніти, потерпти, потерпнути, закоцюб(ну)ти,… … Словник синонімів української мови
заціпеніти — і/ю, і/єш і рідко заці/пнути, ну, неш, док. Стати нерухомим, нечутливим здебільшого від якого небудь сильного переживання; заніміти, застигнути. || Втратити рухливість від холоду; задубіти, заклякнути. || діал. Вмерти, захолонути … Український тлумачний словник
